"К оружию! К оружию!" Терри Пратчет. Цитаты

Книга "К оружию! К оружию!" написана  Терри Пратчеттом в 1993 году.  Это 15  книга из цикла «Плоский мир», вторая книга подцикла о Страже.

По сути, это фэнтезийный детектив, полный юмора, приключений и тонкой сатиры. 

Сэмюэль Ваймс, глава Городской Стражи Анк-Морпорка, готовится к свадьбе и в процессе ищет нечто, что было украдено.  Чтобы он наверняка это нашел, Хэвлок Витинари, патриций Анк-Морпорка, запрещает Ваймсу это искать. Дважды. В поисках ему помогают капитан Моркоу Железобетонссон (гном, который не гном), тролль констебль Детрит и Дельфина Ангва фон Убервальд — сержант-вервольф.

– Давай-ка подумаем... Ну, то есть я подумаю, а ты просто помолчи.

– А почему кетчуп стоит почти столько же, сколько и крыса? – удивилась Ангва.

– А ты пробовала когда нибудь крысу без кетчупа? – ответил вопросом на вопрос Моркоу.

Я страдаю хронической разумностью.

Идеи порхают по вселенной туда-сюда. Главная их цель – если у идей, конечно, есть цель – это попасть в нужный ум в нужном месте в нужное время.

Ни один клоун смешно не выглядит. В этом весь смысл. Люди, увидев их, смеются, но только из чистой нервозности. Клоуны нужны исключительно для одной цели: после того как вы их увидели и что бы с вами потом ни случилось, вы будете радоваться этому, как младенец. Приятно осознавать, что на свете есть кто-то, кому сейчас куда хуже, чем вам.

Хорошие башмаки служат долгие годы – вот в чем дело. У человека, который может позволить себе выложить за пару башмаков целых пятьдесят долларов, ноги остаются сухими и через десять лет, тогда как бедняк, у которого просто нет денег и который покупает самую дешевую обувку, за тот же период времени тратит на башмаки сотню долларов – И ВСЕ РАВНО ХОДИТ С МОКРЫМИ НОГАМИ.

Шэм Харга всегда улыбался, никогда не кормил в кредит и быстро понял, что большинство посетителей предпочитает, чтобы еда состояла из четырех пищевых групп: сахар, крахмал, жир и подгоревшие хрустящие кусочки.

Людям необходимо броуновское движение общества – оно кидает нас из стороны в сторону и тем самым постоянно напоминает нам, что мы… э э… по-прежнему человеки.

Дуббинс вёл себя слишком уж вежливо. А если гном ведёт себя вежливо, значит, он копит силы, чтобы потом вести себя очень скверно.

Честные люди начинают кланяться и приседать только потому, что чей-то дедушка был более кровожадным гаденышем, нежели их предок.

Детрит, упершись в землю костяшками, задумчиво смотрел в никуда. Это была нормальная поза для тролля, ожидающего прибытия очередной мысли.

Собаки не похожи на кошек, которые терпят людей только до тех пор, пока кто-нибудь не изобретет консервный нож, которым можно работать лапой. Собак создали люди, они взяли волков и наделили их человеческими чертами: ненужной разумностью, именами, желанием принадлежать кому-то и болезненным комплексом неполноценности. Всем собакам снятся волчьи сны, а мечтают они о том, чтобы хорошенько покусать своего Создателя. Каждая собака в глубине души понимает, что она Плохая Собака…

— Как пишется «непредвиденное обстоятельство»?

— Я таких слов не пишу.

ЕКСТРЕНА ВАЛІЗКА

 

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний наплічник (рюкзак) від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті.

Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.інше. 

Вантаж у наплічнику треба укладати рівномірно.

 У валізку рекомендується покласти наступне:

  • копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.інше. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;

• кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;

• дублікати ключів від будинку і машини;

• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;

• засоби зв’язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);

• ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;

• компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);

• багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);

• ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.інше.);

• декілька пакетів для сміття, об’ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати, а також 1 уп. пакетів для сміття 30л.;

• рулон широкого скотчу;

• упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкості від комах та піску, перенесення води;

• шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;

• блокнот і олівець;

• нитки та голки;

• аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

• Тактична аптечка під час бойових дій теж повинна бути з Вами Тактична аптечка (перелік вмісту аптечки можна подивитися ТУТ

  • одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (3 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка, футболка флісовий светр, плащ-дощовик, шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;

• міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

• засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;

• приналежності для дітей (якщо необхідні), якщо дитина старше 6 років то обов’язково підготувати наплічник до 2 кг. (питна вода, сухе печиво, одяг змінний, додаткове змінне взуття та речі особистої гігієни, вологі серветки, копія свідоцтва про народження);

• посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;

• запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), сухофрукти, жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

• запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага екстреної валізи (наплічника) не повинна перевищувати 40 кілограмів.

 Інформація від Української Жіночої Варти

Недетские сказки про принцесс, принцев и драконов

***

Жила-была девочка, которая очень хотела быть принцессой, но была ведьмой. И каждый день с утра до ночи работала вместе с родителями на ферме по выращиванию драконов.  "Наш бизнес делает нас богаче всех этих королей", - говорил папа, забирая у дочери очередного дракона, чтобы отправить его очередному папе-королю. "Детка, ты получишь любого принца, какого захочешь", - утешала ее мама, когда находила очередной автопортрет девочки в короне принцессы. А девочка пряталась за забором фермы и горько-горько плакала. Потому что у нее не было ни одного своего дракона…

***

Жил-был принц, который очень не любил сражаться. Но ему уже пора было жениться, а для этого надо победить дракона. И вот однажды в таверне принц встретил дракона. Дракон жаловался на принцессу-скандалистку, которой уж замуж невтерпеж.  И сговорились принц с драконом, что они устроят бой понарошку, и принц - победит. И победил. И все были счастливы. Дракон получил новый контракт. Принцесса вышла замуж, а принцу не пришлось сражаться по-настоящему. С тех пор он очень часто выпивает в той таверне с тем драконом. Потому что принцесса по-прежнему любит скандалить по пустякам, принц  по-прежнему не любит сражаться, а дракон - не дурак выпить на халяву…

*** 

Жила-была принцесса, которая очень хотела встретить принца, который бы ее защищал. Она даже научилась очень беззащитно плакать и просить о помощи. И однажды она встретила именно такого принца. И была очень, очень счастлива! А потом на принца напал дракон и она ужасно испугалась за свое счастье и совершенно случайно убила дракона. Принц, конечно был в бешенстве. И даже собрал все свои вещи и ушел. Но потом простил ее и вернулся. Все-таки это очень приятно, когда ради тебя убивают драконов…

***

Жила-была девочка, которая думала, что она принцесса. Думала она так о себе, потому что мама и папа ей постоянно об этом говорили. Шли годы, девочка взрослела, ждала дракона и принца. Чтобы один на нее напал, а другой - защитил. Но ей попадались совершенно обыкновенные люди и звери. И ни одного дракона или принца. Так она и состарилась в полном недоумении.  Потому что нельзя стать принцессой, только потому, что так тебе сказали родители... 

***

Жила-была принцесса. И любила она - дракона. Сильно-пресильно. И очень ждала, когда же он приедет ее охранять. А он взял и подписал контракт с другой принцессой, потому что ее папа был богаче. Тогда принцесса разозлилась, переоделась в рыцаря, поехала и убила дракона. Потому что в 16 лет очень сложно принимать адекватные решения…

*** 

Жил-был дракон. Он очень любил прекрасное. Все прекрасное. В том числе - прекрасных принцесс. Бывало, как увидит прекрасную принцессу в башне - так и ходит годами вокруг - любуется красотой, наслаждается молодостью и свежестью. Одно его всегда расстраивало сильно: всякие разные страшные дядьки в блестящих доспехах стремились его прогнать. В общем, всячески мешали наслаждаться прекрасным. Это очень сильно нарушало его дзен. И ему приходилось избавлять прекрасных принцесс от безвкусных страшилищ. Потому что красота - требует жертв.

***

Жила-была принцесса. Которая делала вид, что она - дракон. Просто в ее государстве драконы не водились и кастинг среди женихов поручить было некому. Вот она сама и выясняла, кто из принцев - самый достойный. Но достойных так и не нашлось. Принцесса состарилась в девках, навсегда превратилась в дракона и стала охранять свою сестру.  Потому что больше ничему так и не научилась в жизни…

***

Жила-была принцесса. В высокой-превысокой башне. А у подножия жил дракон. Очень страшный. Он убил всех принцев, которые приезжали освободить принцессу. И больше уже никто не приезжал. И тогда принцесса спустилась вниз из своей башни: чтобы дракон и ее убил. Потому что мучительно жить, зная, что не будет больше в твоей жизни принца. Но дракон ее не убил. Потому что охранял только вход. Но не выход. 

***

Жила-была принцесса. Никто ее не охранял. Поэтому вокруг нее вились рыцари. Как всякие так разные. Но однажды появился самый лучший в мире принц и победил всех остальных. И взял принцессу в жены. Стали они жить поживать да добро наживать. И лет через 15 принц даже снял доспехи. Но принцесса его за это ни сколечки не разлюбила. Потому что судила не по доспехам, а по поступкам…

***

Жила была принцесса. Ее охранял дракон. Однажды прискакал рыцарь и хотел убить дракона. Принцесса очень рассердилась и убила рыцаря. Потому что мы в ответе, за тех, кого приручили…

P.S.:  Сказка от мужа :)

Жил-был принц. Он хотел победить дракона и жениться на принцессе. Начитался сказок про принцесс и драконов - и... передумал. Так и умер в старости один. Потому что.

Наталья Кучер

"Мігрант, або Brevi Finietur" Марина та Сергій Дяченко. Цитати

1. Негучно, але на диво доладно співали хлопці, що пройшли Пробу, а новоприбулі підспівували впівголоса, ніби потай. Ударили долоні, застукали палиці по стовбурах, відбиваючи ритм. «Це наше право, — співалося в пісні. — Ми саме тут — бо маємо право. Росте трава, тече вода, човник виходить на орбіту — справедливо. Світиться день і темніє ніч, я зводжу своє житло — справедливо. Ми саме тут — бо маємо право».

2. — Людина — сама собі пан.

Айра, чисто вимитий, із краплями річкової води на грудях і плечах, стояв перед претендентами. Усі — й Крокодил — стояли перед ним, одягнені в короткі вільні штани.

— Людина не дозволяє ошукувати себе. Людина бачить те, що є, а не те, чого кортить.

Айра не закладав руки за спину, не схрещував на грудях, не тер долоні, нічого не крутив у пальцях і не допомагав собі жестами: його руки були опущені, але язик не повертався сказати про них — «висіли». Айра казав — «людина», і Крокодил розумів, що вжито слово з багатьма значеннями: «повноправний громадянин», «пан», «хазяїн». Він розумів, що його мовою це звучало б інакше, і мучився, наче принцеса, котрій під матрац підкладено каменюку.

— Ми живемо на війні, ми — тонка мембрана, арена боротьби між матерією та духом, що вічно змагаються за першість. Людина — боєць обох армій. Людина — прикордонний знак.

Хлопчаки слухали, хто спрагло, хто з певним острахом. «Що вони розуміють, — думав Крокодил. — Я не розумію нічого, або майже нічого. Чи це ритуальні замовляння, що не повинні мати особливого смислу? Людина як арена боротьби між матерією та духом… Здуріти можна».

— Проба — це Великий Смисл. Негативний результат — теж результат; я кажу це тому, що не всі з вас одержать посвідчення.

Той, хто не одержить, мусить пам’ятати: це не кінець життя. Це теж відповідь, хай небажана. Та це відповідь.

3. — …Творець Раа зробив усіх людей вільними та щасливими. Та задумом Його були не свобода та щастя. Це — даність, а задум… подолання нездоланного! Він створив людей… рухливими зсередини, розумієте? Камінь застиг — це камінь… Ріка тече — вона ближча до задуму Творця, але все-таки це всього-на-всього вода… А людина — це не тінь на стіні! Це… промінь, що має джерело, але не має кінцевої мети. Тільки мотивація. Тільки воля. Світ Раа загине, зупинившись… і він близький до цього. Шукайте вихід! Невирішені проблеми, або… ну, я не знаю… Усе, мені більше нема чого сказати, я сказав усе.

П.М.: Ця книга дивовижно близько передає тему, яка звучить вже не перший рік в світі, але й досі сприймається на кшалт фантастики: людство подорослішало. Дитинство скінчилося. Юність скінчилася. Настав час зрілості. Час, коли людина - сама собі пан. І лише від її вибору залежить, чи втримає вона рівновагу між формою та ідеєю.