2.18.2025

Камінг-аут: я трохи дислексик і дисграфік



Якщо ваша дитина має труднощі з читанням або письмом, це не означає, що вона лінива, неуважна чи не здатна до навчання. Часто за цим стоять особливості роботи мозку, зокрема дислексія та дисграфія, які можуть супроводжувати розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ).

Що таке дислексія та дисграфія?

Дислексія – це специфічне порушення читання, коли дитина плутає літери, переставляє склади або має труднощі із розумінням тексту.
Дисграфія – це порушення письма, яке проявляється в пропусканні або додаванні зайвих літер, неправильному написанні слів, змішуванні звуків тощо.
РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності) – це нейророзвитковий розлад, що супроводжується труднощами з концентрацією, імпульсивністю та підвищеною активністю.

Мій досвід

Коли я була дитиною, ані про РДУГ, ані про дислексію, ані про дисграфію нічого не було відомо моїм батькам та вчителям. Тому мені часто доводилося переписувати домашні завдання. І по кілька разів читати один і той же параграф, бо я не розуміла написане.
В дорослому віці, коли я отримала освіту психолога і з'ясувала, що маю РДУГ, мені стали зрозумілі деякі "особливості" сприйняття інформації моїм мозком. Наприклад, у моєму випадку дислексія значно посилюється при стресі та втомі, а дисграфія – при поспіху під час написання або друкування.
Я навіть розрізняю рівні  стресу саме через сприйняття тексту. 
  1. Якщо неправильно читаю лише окремі слова, дивуюся несподіваним значенням і сміюся - це початковий рівень стресу.
  2. Якщо читаю деякі слова неправильно, але не дивуюся, а злюся - значить це вже середній рівень втоми та стресу.
  3. Коли ж читаю багато слів неправильно, не розумію текст – мені час відпочити.
Проте ані РДУГ, ані дислексія та дисграфія  не завадили мені здобути три вищі освіти, працювати там, де мені було цікаво і будувати професійну кар'єру.
Саме тому я завжди наголошую: не сваріть своїх дітей за труднощі в читанні та письмі. Це не їхня "вина", це просто особливість, з якою можна і треба працювати.

Як батьки можуть допомогти дитині з РДУГ + дислексією чи дисграфією?

🔹 Будьте терплячими. Дитина не робить помилки навмисно. Покажіть, що ви підтримуєте її, а не критикуєте. Не підганяйте її, це лише погіршить ситуацію.
🔹 Створіть сприятливе середовище. Зменшіть фактори, що відволікають, забезпечте зручне місце для навчання.
🔹 Робіть паузи. Дітям із РДУГ важко довго зосереджуватися, тому навчання має бути поділене на короткі блоки.
🔹 Використовуйте мультимодальні методи. Аудіокниги, тактильні вправи, інтерактивні додатки допоможуть дитині краще засвоювати інформацію.
🔹 Не примушуйте переписувати багато разів. Це лише посилює стрес. Краще використовуйте ручки "пиши-стирай" (я сама ними зараз користуюся і просто в захваті від них). 
🔹 Зверніться до логопеда  або нейропсихолога, вони допоможуть розробити ефективні стратегії підтримки.

Головне – не робити з цього трагедію. Люди з дислексією, дисграфією та РДУГ можуть бути надзвичайно талановитими, творчими й досягати великих успіхів. Важливо підтримувати дитину й допомагати їй знаходити свої сильні сторони. Навчання в школі - це лише частина життя. Дбайте про гарні стосунки з дітьми, вони важливіші за оцінки і триватимуть набагато довше.


2.10.2025

Про що говорити зі студентами?

 

Цю нотатку я написала на прохання запрошених лекторів, коли працювала в університеті і відповідала за зустрічі студентів-журналістів з різними цікавими людьми. Адже не всі запрошені були публічними особами, звиклими до виступів перед великою аудиторією. Їм було необхідно розуміти, які очікування мають студенти, що для них є цінним в розмові і як їх зацікавити.


Про що говорити зі студентами?

  1. Поточна діяльність:
    • Розповідайте про те, що ви робите зараз.
    • Опишіть детально процеси та підходи, якими ви користуєтеся останні роки.
    • Діліться практичними кроками та інструкціями.
  2. Огляд можливостей:
    • Говоріть про те, що ще можна робити зараз у цій сфері.
    • Дайте огляд поточних тенденцій, критично оцініть їх та обґрунтуйте свою позицію.
  3. Досвід:
    • Діліться минулими досягненнями, але тільки тими, що залишаються актуальними.

Про що не говорити зі студентами?

  1. Застарілий досвід:
    Не варто детально розповідати про ваші минулі досягнення, яким більше 5 років, якщо вони неактуальні для сучасної ситуації.
  2. Події далекого минулого:
    Не згадуйте, що відбувалося у часи до їх народження. Це може здатися їм далеким і нецікавим. Для студентів, особливо перших курсів, усе що було понад п’яти років тому - психологічно є "глибоким минулим". А те, що сталося до їх народження йде в категорії "коли жили динозаври". Вони не зможуть оцінити, наскільки це було круто чи важливо.
  3. Прогнози на майбутнє:
    Уникайте прогнозів на 5–10 років уперед. Це може викликати тривогу та здаватися невизначеним і страшним для молоді. Їм важко впоратися із сьогоденням і проблеми майбутнього на додачу до поточних їх пригнічують.

Ключові поради

  • Робіть акцент на практиці, сучасності та можливостях для розвитку тут і зараз.
  • Залишайте простір для обговорення різних точок зору.
  • Давайте студентам покрокові інструкції, щоб вони могли застосувати ваші поради на практиці.

2.07.2025

Слова, що підтримували мене з початку повномасшабки

 


Зібрала фрази, які допомагають мені жити це буремне життя.  Не завжди знаю чи пам'ятаю де їх почула.  Виписувала їх в блокнот протягом останніх років.

  • Не суди себе з минулого. Дивись на себе з майбутнього.
  • Головне правило життя крізь війну - бачити життя.
  • Потрібно відвести погляд від того, чому я не можу дати раду і подивитися на ті проблеми, які я можу вирішити.
  • "Травма (хвороба) - це не весь ти. Це певна частина твоєї психіки. Але ти - більше за цю травму (хворобу), тому не правильно з нею ідентифікуватися, зливатися". //  Габор Мате
  • Улюблена робота не означає відсутність проблем. Просто ти обираєш вирішувати ті проблеми, які тобі цікаво вирішувати.
  • Слова підтримки: В твоїх очах багато болю. Ми поділяємо його. Ти мусиш дихати крізь нього. І пам'ятай, що біль не вб'є тебе... // серіал "Первісна Америка"
  • Терапія завершується там, де ви усвідомлюєте: ніщо не могло бути інакшим у кожному дні вашого життя. Ніхто не міг бути іншим у жодному його моменті. Ви не могли бути іншим. І в цьому усвідомленні ви спочатку занурюєтеся у доросле, глибоке, безсиле горе про те, що все було так, як було і немає сенсу фантазувати про інше. А потім  розширюєтеся до всього, що сталося з вами, не розщеплюючись. // Т. Фішер.
  • Повага до себе іноді означає, що вам доведеться прийняти той факт, що в чийсь історії ви - поганець.
  • У своїй голові я проводжу більшу частину свого життя. Тому так важливо, щоб там завжди було цікаво і затишно.
  • Благодійність - це коли віддаєш з надлишків. А коли віддаєш з дефіциту - це жертвоприношення. Не можна допомагати іншим, беручи в борг у себе.
  • Токсичні люди не вибачаються, а пояснюють, чому вони так вчинили (покладаючи провину на вас чи когось іншого, адже вони "лише реагували"). Коли тобі вручають провину - ти можеш її не приймати.
  • Раніше постріла - не падай.
  • У будь-якого горя є "пів року по тому".
  • Погані люди не оцінять твоє добре ставлення до них // "Вийди заміж за мого чоловіка"
  • Якщо ти думаєш, що тобі щось здається - то тобі не здається. Довіряй собі.
  • Це був поганий день. Але не погане життя.
  • Те, що відбувається після того як ти  зламалася - теж частина життя.
  • В світі існують люди, які знаходяться в реальній біді. І ти не серед них.  
  • Іноді важливо питати себе не лише "чи люблю я цю людину?", а й "чи люблю я себе поряд з цією людиною?" 
  • Не намагайся вскип'ятити океан.