Я люблю споглядати, як між собою спілкуються мої субособистості. Інколи це просто смішно, а інколи - в контексті психології - це й ще дуже корисно. Наприклад, як нещодавно, під час першого дня навчання по програмі «Турбота про психічне здоров’я дітей та молоді (з основами КПТ).
Отже, діючі особи:
Внутрішня дитина
Батьківська фігура (яка наслідує моїх власних батьків)
Психолог
Здорова психіка
Розпочинається семінар.
Психолог (розкладає на столі зошит для записів, пенал, підключає техніку, повторює текст привітання-знайомства. Трохи нервується): здається, я зараз переживаю ефект Данінга-Крюгера та синдром самозванця.
Здорова психіка: ти нервуєшся, бо ситуація малознайома. Після сьогоднішнього семінару це мине. Все нормально, ти в безпеці.
Психолог: дякую! Ти завжди мене підтримуєш, це дуже цінно для мене.
Здорова психіка: я завжди з тобою, ти ж знаєш. Піду підготую мозок до роботи, поки ти тут з усіма познайомишся. І пам’ятай: ти розумна, швидко всьому вчишся, турботлива, емпатична. Ти буквально створена для цієї роботи!
Психолог (заспокоюється, починає глибоко дихати, медитує): так, я створена для цієї роботи, я створена для цієї роботи…
Здорова психіка перемикає свою увагу на розподіл гормонів та нейромедіаторів, аби підготувати мозок до роботи.
Внутрішня дитина: о, кольорові олівці!
Психолог: помалюй ось тут котиків і будь чемною, не відволікай мою увагу, добре?
Внутрішня дитина малює котиків.
Починається презентація.
Психолог: зара мені треба дещо записати, а потім ти знову помалюєш. (пише за лектором)
Внутрішня дитина нудиться і тому починає дослуховуватися до того, що каже лектор: о, а в мене є така травма. І така! І ось ця також є! (починає ридати)
З’являється Батьківська фігура. Починає соромити дитину: ти заважаєш Психологу! Ти що не бачиш, вона працює! Ану негайно заспокойся і йди звідси!
Дитина до Батьківської фігури (кричить): я не хочу тебе бачити! Йди геть! Ти - погана! ПОГАНА!!! (впадає в істерику)
Психолог (сам до себе): добре, що ці двоє зара сваряться, буду на них практикуватися. Звертає увагу на Батьківську фігуру: я розумію, що ти хочеш мені допомогти. Але дитина насправді мені тут потрібна, вона допомагає зрозуміти, що переживають інші діти, коли батьки поводяться з ними не найкращим чином. До речі, якщо ти залишишся і представлятимеш голос батьків, це також піде мені на користь.
Батьківська фігура (трохи ніяковіє,через те, що Дитина кричить на неї перед Психологом, але сповнюється відчуттям власної важливості): добре, я залишуся і допоможу тобі.
Психолог до Дитини: я розумію, що тобі боляче згадувати, як з тобою поводилися. Але зара ти в безпеці. Іди но сюди, я тебе обійму, ось тобі олівчики, намалюй квітку, все добре, ти в безпеці.
Дитина заспокоюється і малює квіточки.
Батьківська фігура дослухається до слів лектора і починає потроху переливатися усім спектром емоцій, від сорому і огиди до себе, до злості на лектора та ненависті до всесвітньої несправедливості.
Психолог відволікається від слів лектора і звертає увагу на Батьківську фігуру: я бачу, як тобі важко все це чути. Ти, мабуть, думаєш, що ці слова не справедливі, адже ти не мала вибору, ти така, яка є, тому що такими були наші батьки, а вони були такими, тому що такими були їх батьки і життєві обставини, в яких вони зростали.
Батьківська фігура ховає обличчя на плечі Психолога і починає ридати.
Психолог однією рукою притримує дитину, яка малює квіточки та з під лоба поглядає на Батьківську фігуру. Іншою рукою гладить по спині Батьківську фігуру і продовжує її заспокоювати: але ж ти можеш змінитися! Я ж тобі розповідала - мозок пластичний і змінюється під дією нової інформації. Пам’ятаєш книги, що ми читали цього тижня? Ти ж вивчила з них декілька вправ, єгеж? І я навіть спостерігала, як ти їх застосовувала на практиці! В тебе добре виходить. Хочеш, ми їх перечитаємо і вивчимо нові вправи звідти?
Батьківська фігура киває: і оту третю книжку теж прочитаємо.
Психолог: ми її усі втрьох почитаємо і обговоримо. Ти, я і Дитина.
Батьківська фігура і Дитина синхронно кивають.
Психолог знову до Батьківської фігури, яка все ще трохи рюмсає: ти ж чула лектора, вона сказала, що не буває поганих батьків, є недосвідчені, яким бракує знань та навичок доброго батьківства. Ти не погана. І ти можеш змінитися, стати кращою, такою, як би тобі хотілося. Ти ж хочеш змінитися?
Батьківська фігура знову киває, тепер вже повністю заспокоєна. Її надихає перспектива змін. Вона навіть обережно гладить по голові Дитину. Дитина робить круглі очі і ронить олівці.
Психолог не дихає, намагаючись не заважати Дитині та Батьківській фігурі встановлювати контакт.
Батьківська фігура до Дитини: які в тебе гарні котики і квіточки!
Дитина (трохи насторожено): так, вони в мене добре вийшли…
З'являється Здорова психіка і звертається до психолога: не турбуйся, презентацію вже скинули в чат, зможеш подивитися, коли ці двоє тебе відпустять.
Психолог робить вдячний вираз обличчя.
Завіса.
