Хата забита різним мотлохом для того "колись". Я в тривозі і зневірі бо жодна людина без суперздібностей не здатна то все переробити і за 100500 років.
Як зараз? Дивлюся на якусь цікавезну поробку-саморобку і ... Тадам!!!... Радію, що мені того не треба робити.
От прям словами в мозок: "Наташо, як же класно, що тобі того не треба!!!"
В найбільш складних випадках, коли ловлю себе вже на низькому старті, кажу собі: "Так, Наташо, це прям дуже круто і класно, але ти не будеш того робити. Бо, насправді, ти хочеш повалятися в ванній, пограти в Хогвартс і трошки довше поспати, а не отєто всьо"
Виявляється, якщо
а) дозволяти собі не робити щось, що ти міг би зробити - це і є свобода вибору,
б) якщо ти знаєш, чого хочеш (прям перелік і прям записаний в блокноті), то імпульсивні рішення легше вчасно зупиняти або скеровувати імпульс в потрібне русло.
