Як планувати своє життя крізь війну?
Можливо згодом я перепишу цей допис, розширю, наприклад. Поки що пунктиром, бо зрозуміла, що маю це написати. Так сказати - ділюся інсайтом. Бо бачу, що треба.
Отже, як? І - навіщо? Особливо - довгострокове, на роки вперед.
Так, в мене є примарні плани на 4,5,10 років вперед. Не тому що я оптимістка. Радше навпаки.
Десь в 2023 році я сказала собі: немає сенсу думати про смерть, бо мертвій мені буде пофігу. А от живій мені треба думати багато, як жити це життя. З того часу я повернулася до стратегічного планування. І з подивом з'ясувала, що так жити значно легше (психологічно і фізично) та дешевше. Навіть крізь війну.
1. Я планую якісь дії навколо того, що станеться в будь-якому випадку, якщо ми будемо живі. Приклад: Яр піде до 9 класу, тваринам щорічно потрібні щеплення, я старішаю і маю змінювати під це своє життя.
2. Дії повинні бути або обов'язковими (щорічні щеплення), або покращувати життя незалежно від обставин. Курси водіння - мені, курси з кулінарного мистецтва - сину.
3. Будь які плани - для мене, а не я для планів. Якщо обставини змінюються, то й плани змінюються. Я не чіпляюся за омріяне майбутнє, а облаштовую життя. Тому всі плани - про життя, а не про мрії.
